На цьому
тижні в місті Києві відбувався XVI Міжнародний фестиваль документального кіно
про права людини Docudays UA та IV
Всеукраїнська конференція для кіноклубів Docudays UA «Документальне кіно як
інструмент медіапросвіти з прав людини».
Цьогорічна концепція
фестивалю - новий цифровий світ
змінює нас, наш спосіб мислення, звички, способи комунікації, усю нашу
свідомість. Ми
радіємо, що винайдено 3D-друк органів для операцій з пересадки. Дрони стали
буденністю, і ми в очікуванні безпілотних автомобілів. Звичними стають «розумні
будинки», роботи зі штучним інтелектом розважають літніх людей, підбирають
м'ячі на тенісних кортах і грають у шахи (http://docudays.ua/2019/news/kino/concept-festival-2019/?fbclid=IwAR1a8z-nwbDHHid6lHOBQs26CzUY9aC7oDQtmwB47DX914tvX04lu0XAMZo).
Конференція була насиченою
цікавими лекціями, зокрема про медіаграмотність, презентаціями кампанії проти
кібер – булінгу та кібер – грумінгу та методичних аспектів 5 – ї колекції
документальних фільмів для кіноклубів Docudays UA,
доповідь про зовнішні комунікаційні стратегії, колеги з кіноклубів поділились модераторським досвідом, а
також відбувся показ кінофільму Олексія Радинського «Колір фасаду – синій»,
зробленого в рамках проекту «CIVIL PITCH: фільми громадської
активності». У вільний час відвідували
сеанси і спілкувались з колегами, ділились враженнями від побаченого, десь трошки
дискутували.
До сліз вразила кінострічка «У
пошуках Фарідех» (реж. Крош Атає), чудова картина «Мости часу» (Аудрюс
Стоніс, Крістіне Бріеде), проект «24 кадри» (реж. Аббас Кіаростамі) заставив
замислитись над філософією життя. Із серії DOCU/Коротко мала змогу переглянути «Чемпіонка» (реж. Мате Барта), «Блимання»
(реж. Яков Лабровіч), «Резонанси» (реж. Ніколас Хурі), всі три
картини зачепили за живе.
Щиро дякую організаторам(кам), спікерам(кам) за чудову організацію і
теплу атмосферу. Вітання шлю всім колегам, яких відзначили.
Незважаючи на мінливу погоду
в Києві в ці дні, я отримала багато хороших емоцій, позитиву, досвіду….до нових
зустрічей!!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар